Пам'ятка для батьків
Можливі причини складностей у навчанні дітей:
Ø
Дитина
нездорова.
Ø
Учень
швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
Ø
Батьки
не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка — повторюють те саме
безліч разів.
Ø
Дорослі
не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
Ø
Дитина
не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість
для неї непосильна (не звикла працювати).
Ø
Батьки
надто пригнічують учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й
підбадьорити маленьку людину.
Ø
Дорослі
не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
Ø
Батьки
не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав'язує дитині свій
стиль роботи.
Поради
батькам, що допомагають дітям учитися
• Намагайтеся займатися з дитиною так,
щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.
• Повторюйте вправи. Розвиток
розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не
виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині
легший варіант завдання.
• Не виявляйте зайвої тривоги з
приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу
вашої дитини.
• Будьте терплячими, не
поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних
можливостей.
• У заняттях з дитиною треба
знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться,
стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини,
збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.
• Бажано використовувати ігрову
форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані,
повторювані, монотонні заняття.
• Уникайте несхвальної оцінки,
знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість
тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у
своїх силах, високу самооцінку.
Золоті правила для батьків
• Більшість дітей -
"звичайні". Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи
непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше
відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з приводу
того чого не може зробити.
• У різних дітей - різні
здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві).
Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання - визначити оптимум вашої
дитини. Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! На цьому шляху
її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш
обдарований працелюбний. Здійснитися в житті може лише активна дитина, Виховуйте людину дій ,
вчинку.
• Не повчайте у незнанні!
Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину - розуміє її чесноти і
вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках,
цінностях, звичках, здібностях.
• Викорініть із своєї практики вираз:
"Роби, раз я вимагаю". Замініть цю форму вимоги іншою: "Роби,
тому що цього не можна не зробити". Зростаючи, особистість повинна
звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що
вони розумні, доцільні...
• Довіряйте дитині. Людина, яка
виростає у довірі, йде по життю спокійно, зона відкрита, товариська,
доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до дитячих проявів: процес
розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й для самої дитини. Виховуйте
її вимогливою любов'ю.
• Ніколи не кажіть, що за всіма
життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини.
Комментариев нет:
Отправить комментарий